"Тьмянить парижська кiновар"
Орехова Галина Григорьевна
http://www.stihi.ru/2014/10/22/5708
Теплом не пестить і зникає
Безпечно осінь за вікном,-
Сумує вітер вже за гаєм,-
Життя то шкереберть,- вверх дном.
Верба не заплітає коси,
Не має зваби та краси,
І тільки вранішні морози
Нагадують:" Не ті часи..."
Ніщо у мріях не підносить,
І срібло, що торкнулось скронь...
Шепочуть губи вкотре:" Досить...
І злато сиплеться з долонь...\експромт\.
ЛЮДМИЛА ЖУРАВСЬКА
Не радует теплом и исчезает
С беспечностью вновь осень за окном,-
В печали ветер: роща будто тает.
Жизнь кувырком, а иногда вверх дном.
Верба давно не заплетает косы,
И не печётся уж о красоте,
А по утрам всем слабые морозы
Напоминают: времена не те...
Да и мечты не тешат,- не возносят,
И грусть от серебра, что на висках.
Достаточно...Одни лишь губы просят.
И золото сияет на руках...
\перевод автора\