Iшла сотня степом, степом половецьким...

Дмитро Степ
Ішла сотня степом, степом половецьким
Поміж  хат згорілих, де хоч вовком вий
Та враз із безодні,  із яруг донецьких
Виповз насупротив – віроломний змій.
Та козачі діти, знали що робити –
Хто з мечем до хати йде, треба його бить
І вчили зальотних, вовкулак-бандитів
Як-то треба Україну, берегти-любить.

– Побратими, нам не личить плакати-тужить
З нами правда, честь та доблесть – будем ними жить.

І  чубаті лицарі, ходи не спинили –
Не злякалось  ворога  Воїнство Святе
Олтарі Свободи  кров’ю  окропили
Бо життя в неволі, мертвенно пусте.
– Побратими, нам не личить плакати-тужить
З нами правда, честь та доблесть – будем ними жить.

– Гей, ти вітре буйний – гуляти доволі
Неси  юні  душі  небу  під заклад,
А на взаєм видай, скоростріл* та броник*
І степ вільний не полонить, ненажерний "брат".
– Богатури – нам не личить плакати-тужить
З нами браття, наша Слава – буде вічно жить...

Непідвладна смерті, Слава –
                буде вічно жить!

* – скоростріл – кулемет
* – броник – бронежилет... в війську жартівливо-жаргонне

14.11.2014р