Лист турецькому... нє, російському брату.
Тепер ми ваш російський – ніхт ферштейн,
Ніхт шпрехен... взагалі: москаль – єхидна,
І русіш - швайн, давно це було видно.
А в родичах вам всім є – Сруль Бронштейн.
У нас тепер свої герої є:
Бандера, ще – Мазепа, ще – Петлюра...
А з вами ми горілку пили здуру,
І сало вам віддали все своє.
І газ тепер не треба бісов ваш,
Бо запах має він якийсь не вдячний,
Знайоме щось – проте таке смердяче,
Тай хто ж не знає що це за коллаж.
Та більше не турбуйте нас за Крим,
І звітти заберіть свої гармати,
І хай вам грець на вас і ваші хати,
Проте віддати можем за калим.
Отож, нам друга мова – так, як мед.
Горілку – ніхт, пьємо баварське пиво,
Натюрліх, тут нема якогось дива –
Наш шлях тепер на захід і вперед!
В Європу з Порошенко ми йдемо,
Він шлях знайшов, вказівки дав і строєм
Веде людей. Хвала йому, герою!
Бо тільки з ним ми щастя знайдемо.