До нiг я тобi не кидала
нi мрiй, нi журби, нi прохання
i, як подаянь, не чекала
вiд тебе палкого кохання.
З другим я була, ти з другою
в таких недосяжних глибинах,
що, нi дотягнуться рукою,
нi серцем туди не долинуть!
Лиш тiльки скрiзь мрii i ночi
манили, палали, прохали
мрiйливi зiрки - твоi очi,
вимогливо й вперто чекали...
Було...Вiдiйшло, вiдболiло
i, десь за стрiчками дорiг,
те юне кохання несмiле
до iнших ступа на порiг.