Мені замало тебе кохати.
Хочу закохуватись щодня.
Бо почуття - дивовижні шати,
Які мені ти подарував.
Часи минають і на узбіччі
Лишають тих, хто недолюбив...
А я не хочу впадати в відчай,
Що нам кохати забракне сил.
Що наші крила зламає вітер
Проблем та побуту сприйняття.
Що я назавжди лишуся "віце"
Лише за крочок до майбуття.
Зима лякає... Біда та й годі...
Що буде далі - сам Бог не зна.
Та я кохаю не по погоді,
Бо всесезонна в душі весна.
Та я кохаю не по погоді,
Бо я кохаю на все життя.
* * * * *
(20-21.11.2014р)