Моя Батьківщина - це, перш за все, люди:
Здорові і хворі, святоші, іуди,
І друзі мої, і мої вороги.
Упевнений в тому, що їм до снаги
Створити життя, зруйнувати життя,
В майбутнє піти, чи піти в небуття,
Лишивши комусь ці родючі лани, -
Все можуть Вітчизни моєї сини!
Аби ж поєднати закони і право,
Такий інструмент є в країні - Держава.
Держава керує тобою і мною:
Державі потрібні податки й герої
(Чи пак: "козаки-вояки" й "гречкосії").
А вітер то з Сходу, то з Заходу віє
І хилить тополі то вліво, то вправо.
Вчорашнє "Ганьба!" стане завтрашнім "Слава!".
Та ми є народ, не дерева-тополі,
Хитатися з боку у бік нам доволі!
Хай виростуть крила у кожній душі -
Ми люди прості не "державні мужі",
Яким "запортфелили" очі посади:
Не бачать нікого ні збоку, ні ззаду...
Щоб жити тобі і мені без журби,
Державу шануй, а Вітчизну - люби!