Димчо Дебелянов
РАНОК
Переклад з болгарської Любові Цай
За бурею — супокій вслід,
за ніччю — безбережний світ.
Над шляхом вільним з краю в край
буяє сонячний розмай.
На царствений злетівши шлях,
орел кружляє в небесах.
Світ чарівливий і п’янкий
мені дарує день новий,
я, сонцю звірившися, з ним
ступаю полем гомінким.
Бентежать радості ясні,
і ранок промовля мені:
як квітів вранішніх рої,
діждеш її, діждеш її.
***
Оригинал:
Димчо Дебелянов
УТРО
След бури – мир и тишина,
след нощ – безбрежна светлина.
Над равноширнатия път
лучите вихрен танц въртят –
път царствен царствено поел,
високо плува горд орел.
И аз, пиян от светлина,
в зорите ранни на деня,
повярвал в слънцето, вървя,
през буйно-зрейнали нивя,
и слушам радостно-смутен
как шепне утрото над мен
с дъха на ранните цветя
ще дойде тя, ще дойде тя.