Бабусенько голубонько,
Вже скроні - білий сніг.
І горнимось тихесенько
До хворих твоїх ніг.
Голівоньку схиляємо,
Пестим зморшки рук.
У очі заглядаємо
І чуєм серця стук.
Пробач ти нам, бабусенько,
За зламане крило.
Пробач ти нам, ріднесенька,
Що було й не було.
Живи! Живи бабусенько,
Пока є Ти - є рід.
Підеш від нас ріднесенька,
Змарніє білий світ.