Лагідна посмішка
руки невтомні,
Стелять рушник настолі
Теплі, ласкові
до болю знайомі.
Хліб приломили мені
Матінка рідна,
бабуся мовчазна,
Гріють і душу, і зір.
Хай Вас зігріє
турбота завчасна.
Любові моїй нема мір.