Чому , матусю гірко плачуть очі?
Чому скажи тремтить політ руки?
Твій сум до Бога лине серед ночі
Молитвою крізь зорі, крізь віки...
«Турбуюсь – в Світі десь моя дитина.
Він – Воїн Світла, бориться за Мир!
Стоїть за долю неньки-України
З синами тисяч інших матерів...
А ворог в них і лютий, і лукавий
Та, чи здолає він козацький дух!!!
Подякою гремить : «Героям Слава!»
І Гімн спаває щиро мій онук...
Отже молюсь і щиро і охоче
За всіх синів й онука-козака!
Та то не сльози – то роса на очі...
Тремтить від вітру свічка- не рука...
Бог збереже наш рід на Україні,
А люди віру й гідність збережуть!» -
Сказала й до ікони –на коліна
Знов впала, бо молитви – її суть!!!
Ось Берегиня , що тримає небо,
Що вірою ад звіра розрива:
«Не треба нам війни... Господь, Мир - треба...»
З молитви мами творить Бог дива!
08.10.2014 м.Київ, Україна