***

Чекаю, мучуся дарма,
Бо з неба ясного не хлине злива.
Хоч не далека вже зима, -
Надіюсь, прагну і бажаю дива:

Що заіскриться небокрай,
Повернеться далека мила.
Люби мене, люби, кохай,
Хай в вись несуть кохання крила!

Колись, в привітні дні весни,
Мене кохання жаром обпалило.
З тих пір приходиш в мої сни,
Мов незрівняне незабутнє диво.

Тоді світився небокрай,
А в тілі вирувала сила.
Кохання чарівний розмай
Розкрив свої духмяні крила.

Ти знов з'явилась, мов весна,
В осінні сірі дні, така вродлива,
Чекав і мріяв недарма,
Бо не така, як всі, а особлива.

І засвітився небокрай,
Замріяна душа ожила,
Люби мене, люби, кохай,
Так хочеться в житті хоч трохи дива.

                16.11.2014