А море кип’ятиться і бушує,
В ці сірі непривітні і холодні дні,
Все берег хвилями високими штурмує
І лють неміряну розбовтує в піні.
Настирний вітер до кісток проймає.
Надсадно гримотить невтомливий прибій,
Та павутиною любов серця єднає
І піднімається в крові адреналін.
Озоном переповнене повітря,
Від кисню захмеліла раптом голова,
Та лиш в теплих обіймах затихає вітер
І не потрібними стають слова…
20.11.2014 р.