Косматит ветер-голодранец
осевший на полях туман,
юродивый танцует танец,
бьёт в бубен солнца, как шаман.
И вычурно себя украсив
в браслеты, перья, пояса,
гудят деревья-папуасы,
сверкают икрами леса.
Топочут с вывертом и свистом,
трясут хвоистый тамбурин.
И выгибают мускулисто
подобия янтарных спин.
Сосновым потом пахнет пряно.
Гундосит бубен в жёлтый рев.
Дрожат скелеты-великаны
иноплеменников – дерев.
Они обречены не плакать.
Бредут себе сквозь шум и гам.
Багряные ложатся скальпы
Шаману белому к ногам.
Оригинал
Кошлатий вітер-голодранець
в полях розхристує туман,
танцює юродивий танець,
б’є в бубон сонця, як шаман.
І, настовбурчивши окраси –
зап’ястя, пера, пояси, –
гудуть зелені папуаси,
лисніють литками ліси.
Тупцюють з вивертом і свистом,
трясуть глицевий тамбурин
і вигинають мускулисто
янтарні спини стовбурів.
Сосновим потом пахне пряно.
Гугнявить бубон в жовтий рев.
Дрижать скелети дерев’яні
іноплемінників-дерев.
Бредуть приречено – ні скарги –
високі бранці край доріг...
І падають багряні скальпи
шаману сивому до ніг.
Иллюстрация из Интернета.