***

Кохання з тобою — не зрада,
А доля, що квітами снить!
Струмочками зорепадів
Твій голос в мені бринить.
Ти  поглядом мятно-зеленим,
Як зливою вкриєш з-під вій.
Від тебе іду і до тебе,
Радіючи зраді своїй!