***

Гірчив тужливо молочай
І роси слались не мені.
Твоє байдуже «прощавай»
Несло туманом по стерні.
Чом ми з тобою не у двох,
Невже на віки, на завжди?
Недоцілованих тривог
В душі лишилися сліди.