І яка мені справа до того у чому вся суть?
Що минає життя і жбурляє під ноги роками,
А повз мене мурахи-прохожі снують і снують
І відкашлює небо чужими мені іменами.
І який в тому сенс що я вірю у інше життя,
Все одно не відомо нічого, змикається коло,
Я не знаю окільних доріг у одвічне буття
І на осліп іду і нанизую роки на слово.