Мечта сбывается!

Валентина Подгурская
1.
Нині хочеться розірвати вУсмерть
Першого, хто кинеться жаліти.
Най кружляє навколо круговерть
Споминів, що мають лиш дотліти.

Най кидає мене лихоманка зрад,
Та брехні лукаві лихоцвіти.
Най повірю у примару-маскарад -
Почуття мої стануть тьмяніти.

Приспів:
Та не вдовзі щастя випите до дна
Напевне пролється дощами.
І твоя печаль брехлива та брудна
Ледь затріпоче згарищами.

Невдовзі мрії далекі і п'янкі,
Нарешті й раптово здійсняться,
Залунають звуки пекучі і дзінкі,
І двері до щастя відчиняться.

2.
Нині догоряють мої барви
У каміні, де тліють спогади
Застить очі диму кіптяви
Та тьмяніють наші зорЕпади.

Приспів.

3.
За відлунням настане світанок,
Сонце вийде - відійде смуток.
І печаль торішня наостанок,
Шлейф розвіє по собі перламутром...

Приспів.

09.12.2014 р.