все життя моє — суцільна гойдалка -
то злітаю, то падаю вниз.
Дочекаюсь чи, мій рідний соколе...?
чи зустрінимось ми колись?
Всі слова мої — зграї птах наляканих,
розгубилися у пітьмі...
а душа моя долі латана...
то квітує, а то в огні...
сняться руки твої, війною обвітрені,
чи зігріються ще колись...?
помолюсь зорі на заутренні...
я благаю, лиш повернесь!
21.12.14