Так боляче, коли усе минає,
Коли зникає віра, почуття,
Коли в душі кохання вже немає,
А є лиш сумнів, темінь, пустота.
І з кожним кроком ніж все глибше в спину.
Безжально відітнувши, що було,
Я знову покохаю в перспективі,
Я буду сильною всьому і всім на зло.
І знову ранок ввірветься у вікна,
В душі ще раз прокинеться весна…
Ну а поки що пам'ять все не стихне,
І клятий біль чомусь ще не мина.