Мороз и ветер. Ночь устала,
Бороться с вьюгой перестала,
Сдалась и опустила крылья.
Улёгся снег почти под утро,
И облака, расправив кудри,
Легли на крыши снежной пылью.
Любовь и счастье. Свет в окошке.
Согрею я твои ладошки
Замёрзшие, ну как ледышки.
Дыханием обдам горячим,
Подальше от мороза спрячу,
Засунув их к себе под мышки.
Ты лучик солнца сквозь метели,
Что так внезапно налетели,
А ты пришла и снег растаял.
Горит в душе твой свет лампадой,
Ты светишься как сто загадок,
Любимый, солнечный мой, заяц.
--------------------------------------
мій заєць
Мороз і вітер. Ніч втомилася,
Боротися із завірюхою перестала,
Здалася і опустила крила.
Улігся сніг майже під ранок,
І хмари, розпрямивши кучері,
Лягли на дахи сніговим пилом.
Любов і щастя. Світло у віконці.
Зігрію я твої долоньки
Замерзлі, ну як ледишки.
Диханням обдам гарячим,
Подалі від морозу заховаю,
Засунувши їх до себе попід пахви.
Ти промінець сонця крізь завірюхи,
Що так раптово налетіли,
А ти прийшла і сніг розтанув.
Горить в душі твоє світло лампадою,
Ти світишся як сто загадок,
Коханий, сонячний, мій заєць.