***

Аж подивись, яка блаженна ніч,
Мов чорна птаха сіла на землицю!
І тисячі, як жар, небесних свіч
Зірками впали в голубу криницю.
Відчуй, відчуй, як солодко мені
У груди ллється радість швидкоплинна.
Та це ж любов  на світлому крилі
Уже рясніє в квітах черемшини.
Тумани сплять між стовбурів осик,
А я цілую літечка долоні ;               
Вологі і солодкі від роси,    
І ніжні, як цілунки вечорові.
А я до себе запросила тишу,
Бо слухати люблю її до болю. 
І вся любов перелилась у вірші,
Неначе в ноти відзвуки бемолю!