***

       ТИ ПОТРІБЕН МЕНІ
Я ітиму на зустріч, любитиму вітер і дощ,
Ті, що чули тебе, цілували твій запах волосся,
Я ітиму, як дервіш у пустку пошматаних площ
І молитиму небо в зіркове німе безголосся.
Я нестиму крізь Космос свою лебедину печаль,
Пустирями в обійми страшного саміття брестиму,
У долонях нестиму кохання, священну скрижаль,
Бо мені твої губи і руки, і очі потрібні до згину!