***

       НЕ ВІР
Я призначу тобі побачення,
Обману і у осінь згину,
Без зупинок і знаків пунктуації
В жовте листя спишу провину.
Обіцятиму, буду плакати,
Ти не вір, бо сама не вірю.
Буду слати дорогу маками,
Оголятимусь, як повія.
Ти не вір, не втішайся ніжністю,
Все залишиться у минулому.
Тих побачень сумні розбіжності
Вдарять в груди на виліт кулею.