***

ПРИСЯДЬ ДО МЕНЕ(раннє)
Присядь до мене, пригадаєм знов
Чарівну весну вже минулих літ.
І нашу ще не сміливу любов,
Неначе яблуні рожевий цвіт.
Як і тоді — тебе я обійму,
Згадаю знов далекий мрійний вечір,
Торкну губами рідну сивину,
Твій поцілунок знов зігріє плечі.
До тебе пригорнуся, як колись,
Уп*юсь твоєю ніжністю і ласкою.
Твого великого кохання вись
Мене, як в молодості заворожить казкою!