«Осінній цвіркун
Сам собі співає в кутку...»
(Гао Ці)
Нині осінь
Сезон занепаду
І холодного осіннього вітру
Ми всі цвіркуни:
У порожніх будинках
Співаємо про квіти
Та гостинну епоху тепла.
Ми цвіркуни:
Пора зла і тужлива
А ми співаємо –
Пісню нашої самоти,
Пісню про затишок,
Пісню про життя і радість.
Навіть в тому домі
Де надовго поселилася Пустка,
Де заходить Смерть на гостину
Мало не кожного дня,
Ми співаємо.
Нехай нашу пісню ніхто не чує.
Ми будемо співати,
Аж доки замовкнути
Нас не змусить мороз...