ВОВКИ АФЕРИСТИ
Сумна історія в народів,
Коли при владі лютий злодій.
Від того біди, смерть та лайка.
Про це говорить наша байка...
********************
В старій діброві було царство.
Жила там челядь, жило й панство.
Лис в тому лісі царював.
Казну народну розкрадав.
Без міри крав, не соромився.
Але з вовками не ділився.
Вони ж задумали аферу,
Позбутись лиса ненажеру.
Кишені золотом набити,
У лісі владу захопити,
Щоби добратись до казни.
Ось що придумали вони...
Овечі шкури повдягали,
Звірячі ікла приховали.
Замаскувати щоб брехливо,
Своє жадання до наживи.
Шакалів найняли в служіння.
В них є жорстокість, та сумління.
Гадюки повзали по лісі,
Агітували проти лиса.
Всіх на галявини зібрали,
Солодким медом частували.
Та обіцяли щастя всім,
Як тільки вилізуть в князі.
“Майдан” зібрали проти лиса,
Та вигнали його до біса.
Вовки на трон себе всадили,
Старі традиції змінили.
Тепер злочинці — це герої!
Бо той правий, хто має зброю.
Кого раніше шанували,
Того копитами топтали.
Хто владу не признав вовків,
Шакали рвали на шматки.
У лісі смута... що ж робити?
Замість злодюг прийшли бандити...
Гарчать левиці, мавпи скачуть,
Слони кричать, а зайці плачуть.
У тому є вовків вина,
Що розв’язалася війна.
В діброві злидні, сльози, лихо...
Та кровопивцям лиш на втіху.
Не розгубилась нова влада.
Кому війна, кому відрада!
Клопочуть щиро за народ!
Відкрили збройовий завод.
Дбайливо кожному солдату,
Труну зі знижкою в додаток.
А щоби менше сумували,
Ще й шоколад їм продавали.
Таку аферу провернули!
На смерті капітал здобули!
А поки звірі на смерть б’ються,
Вовки ще й у казні пасуться.
Палаци зводять на кістках.
В гаю анархія, та крах.
Вогонь поглинув ліс, на жаль...
Тут проглядається мораль.
*****************
Якщо при владі аферисти,
Бандити, злодії, фашисти,
Треба знайти на них управу!
Тоді — врятуєте Державу!
СОЛОМІЯ ГАЛИЦЬКА
(жовтень 2014)