***

Чорнобиль

 

Світ печалі, мов хрести.

Вже ні сонця, ні роси,

Чорний смуток згустком болю.

А в гарячім попелищі

Полинами вітер свище,

Прип’ять  згарищем
по полю.

І гірку отруту з чаші

П;єм в одноманітті часу

І на цілий світ біда…

Там земля згоріла, вмерла

І плювало люте жерло

Чорним подихом ядра.

Жах злетів у небо криком

І Планета стала димом,

Попелищем в небесах.

Згірклим вітром в поле тепле,

В вогневерті небо терпло,

Як шуліка в гору ; страх.

Кров кипить в вогні колючім,

І нестерпний біль пекучий,

Дзвони спомином гірким.

Чорні губи, долю вбито,

Страх пекельний пережито,

П’єм Чорнобильський полин.