Тишi, люди, зовсiм трохи тишi...

Леся Романчук
Тиші, люди! Зовсім трохи тиші…
В тиші крила янголів дзвінкіші.
В тиші шепіт демонів чутніший:
«Я тебе ніколи не залишу…»

Тиші, люди! Я у ній почую
Правду про історію святую,
Про далеко сховане у книгах
І глибокий тріск – скресає крига.

Тиші, люди! Поки не стріляють…
Поки журавлино відлітають
Думи, переспівані у вірші:
«Я тебе ніколи не залишу…»
Тиші, люди, зовсім трохи – тиші…