Батькiвська гордiсть

Виктор Сугоняко
(гумореска)

- Прибери до рук, Лаврін,
Розбишаку сина:
Вчора старшу мою він
Шморгонув у спину,

Подер плаття, плащ порвав,
Чуть не зламав руку,
Геть зачіску зіпсував,
дулю дав, падлюка.

Від тих слів Лаврін поблід
В кулак стиснув праву
- Бери палицю, сусід, -
Підем на расправу.

Восьмирічного Федька
Знайшли біля тину,
Стрепенув його в руках:
- Ти що, сучий сину:

Із цих пір ганьбити нас?!
Червоніти мусиш?!
Та я з тебе, лоботряс,
Геть витрушу душу!

Та сусід тут крикнув: - Стій!
Не Федька, а Сашу
Покарай, бо старший твій
Заварив ту кашу.

Це за те, що Сонька з ним
В клубі у суботу
Не схотіла із хмельним
Танцювать фокстрота

- Так відразу б і казав, -
З досадою кинув, -
То пусте, що дулю дав
Чи штовхнув у спину.

У Сашка, брат, сила є! -
Згорда оком блиснув -
То такий, що попсує
Не лише зачіску.

Моя кров, з нього аж пре
Гонор та завзяття.
То такий, що подере!...
І не тільки плаття...

Сашу раджу не чіпать,
Бо він хлопець гордий
І, нарешті може дать
Нам обом по морді.

1981