У книгарні, мов за квасом,
Черга за книжками,
А в тій черзі точить ляси
"Вельможная" дама
До плечей повідвисали
Від золота вуха.
Бідні вуха, мабуть, стали
Зовсім не для слуху.
В рот - аж страшно заглянути,
Бо у тої дами
Золотих зубів там буде
Десь пів-кілограма!
Золоте кольє, аж вабить
Із перлів намисто,
Кожен палець тягне, мабуть,
Карбованців триста.
Одним словом, та "вельможа"
Те золото носить
Там де можна і не можна -
Нема лише в носі.
Кришталем та мельхіором
Забита квартира,
Тричі в рік поїздка в гори,
ГАЗ - 24...
Муж "вельможі", з нею в парі,
З ринку не вилазить
Мати - зам у промтоварах,
А батько - завбази.
То ж під силу їм достати
І срібло, і злато.
Де нема чого "по блату" -
Є "за переплату".
Там і килимів немало,
Та всього там повно!
Лиш біда, що геть відстала
Від інших духовно.
То ж приходиться стояти
В черзі у книгарні,
Щоб свій рівень показати
Інтелектуальний.
Та й до того ж одним махом, -
А це спосіб вірний -
Підігріти Фейєрбахом
Інтер'єр квартирний.
Та й знайомим втерти носа -
Мовляв, ось дивіться:
Стоіть імпортний філософ
На імпортній стінці.
А скажіть: хіба не видно? -
Цій золотоноші
Філософія потрібна,
Як свині калоші!
Ці діляги навіть з лиха
Зроблять дефіцити.
Не хватало ще й на книгах
Слід свій залишити...
1981