Вiршований звiт про районний злiт

Виктор Сугоняко
Серед тих, що самі кращі
І перші в роботі
Побував я в клубі нашім
На районнім зльоті.

По значках та по медалях -
Та по всьому видно,
Що зібрали в тому залі
Публіку солідну.

Говорили про мільони,
В долоні плескали
Із сусідами району
Договір уклали.

Повручали нагороди
Де-кому із залу:
Як і водиться в народі-
Кращих шанували.

А найкращим колективам
Прапори вручили.
Серед них, немов на диво,
Й ОРС не обділили...

...Об'являється перерва
І тут, Боже милий!
Немов стадо з тої ферми
Люди повалили.

Та не вниз до туалетів,
Де там, не до того!
До кіосків та буфетів
Всі спішать якмога.

В дверях зойки, штовханина,
Крик як на базарі...
Чую: ОРС наверх підкинув
Рідкісні товари.

Про значки, медалі й гідність
Тут же всі забули,
Всю поважність і солідність
Ніби вітром здуло.

В чергах стогін і зітхання,
Лемент, гомір, сварка -
Переможці у змаганні
Дотримують марку.

Раз ми перші у змаганні,
Думають так люди,
Треба бути не останнім
Завжди і усюди.

От що значить діфіцитом
Зрідка нас манити.
Будем всі таке робити,
Як біля корита!

Щоб заглянути в буфети
Й я туди протиснувсь.
О, якби я був поетом, -
Написав би пісню!

Мандарини, апельсини,
Цукерки, лимони,
І печінка, і свинина -
Ну всього там повно!

Я (щоб гідності не втратить)
Ззаду притулився.
"І мені,- подумав,- хватить."
Та з носом лишився:

Тим, хто в черзі, відпускала
Мила продавщиця,
А знайомим продавала
Її помічниця.

То ж і першим, і знайомим -
Тим хватає з гаком,
А дурним, як я, і томним
Лише дуля з маком.

Я й подумав: недаремно
ОРС нагородили:
Там, скажу вам достеменно,
Знають своє діло.

Після тої штовханини
Настрій мій погіршав,
Потягло до писанини,
Потягло до віршів.

февраль 1982