***

           (раннє)
Мене проводжали у світ
Ясні чорнобривці край двору,
Бабусині сльози у слід
І тиха, сумна матіола.

А ніжна червона калина
З докором дивилась у спину.
І мрійна акація біла,
Питала:« Куди ти,дитино?»

А я ,молода і смілива,
Повіялась в світ за вітрами.
І доля моя щаслива
Стелилась молитвами мами.

Я там,у далекій чужинці,
Співала пісні про калину,
І знала – мої чорнобривці
Чекають мене біля тину.

Роки пошуміли далеко,
А серце все більше щеміло.
Бабуся, як сивий лелека,
У синю блакить відлетіла.

Вертали дороги додому,
Біліли туманами скроні.
І знову стежина знайома,
Акації цвіт на осонні.

І тиха сумна матіола
Духмяно мене зустрічає.
Щаслива вертаю додому.
Та жаль, що бабусі немає.