***

Бешкетник - сміх у серце залетів,
Неначе Перелесник вогняний!
І хвилею жаги мене зігрів,
Накидавши зірок до моїх вій.
У небі подих літа, як крило,
Цілющим сяйвом срібної роси
Розлив по тілу ніжності зело,
В душі надію знову воскресив.
В зіницях зорі! А в обіймах злив
Садок примружив очі – спочива,
У ароматі сизобоких слив
Медами золотавими сплива.
Присіли трави по – під свист вітрів
І випас неба розстелився млосно,
У забутті липневих полинів
Земля радіє врожаєм поросна.