***

Татьяна Шугар -Благодарна
Коми, коми, крапки  у гурті божевільних рим.
Як злетіти у гору, не виламавши крило?
Не лишитись водою на тілі одвічних зим,
У які заримовано все, чого може і не було.
А що буде вже там? Знов звіряюся на бігу,
Бо життя ; це одвічна по колу хода у смерть,
Це ; не зрячі сліди, що лишаються на снігу,
Це ; сполохана нота, злетіла у круговерть.