Димо Дебелянов
1910
Переклад з болгарської — Любові Цай
Укутав душі страх затятий,
ми під твоїми ворітьми —
О, жданий дев’ятсот десятий,
що ти готуєш для юрми?
На наші небосхили рідні
що ти докинеш для краси? —
Чи ти царю корони гідні
від крові й поту подаси?
Чи штук від Такева(1) — на скруту,
Малинова (2) — нових натхнень?
Чи в чаші золотій отруту
підноситимеш нам щодень!
Чи позика впаде Івану (3)
в краю далекім мати кров,
а Ляпчев (4) стусана дістане
через свою палку любов?
Чи ти вітій збереш, що хижо
і спритно думатимуть, як
тихенько обдурити Пижо (5),
останній витягти п’ятак?
Три сорти лібералів смілих
народників (6) чекає рій —
до них, печальних, зголоднілих,
чи він оберне погляд свій?
У «Дне;вник» (7) — про дива літальні,
про махінації — у «Час» (8),
до «Дня» (9) — звичайно, про копальні (10),
на «Пошту» (11) вітром дме Парнас?
Чи «Збірці» (12) жовтий стяг (13) здіймати
до невиразної межі?
чи знов від Вазова (14) чекати
патріотичної олжі?
Чи впрілий Пенчо (15) осідлає
Пегаса, змученого вкрай,
і непривітно заспіває
про «сон» якийсь чи «мрійний рай»?
Стоянчо (16), майстер епіграми,
як тільки може він лишень,
носитиме байки і драми
для сторінок газети «День»?
То як ми будемо живати,
мов тінь у пітьмі восени,
і мрії будемо плекати,
нові світила, де вони?
Чи у землі страждальній, клятій
живий вогонь замріє все ж?
О, жданий дев’ятсот десятий,
скажи, чи ти його несеш?!
КОМЕНТАРІ:
1 Такев — Михаїл Такев — міністр внутрішніх справ в кабінеті А.Малинова (1910—1911рр.). Штуки від Такева — нагадування про замах на міністра, в результаті якого помилково був вбитий письменник Алеко Константинов, однопартієць Такева, що подорожував разом з ним.
2 Малинов — Олександр Малинов — болгарський політичний діяч, лідер Демократичної партії, Голова уряду Болгарії (1910—1911рр., 1918 р., та 1931 р). З його іменем пов’язують проголошення незалежності Болгарії.
3 Іван — Іванчо, Іван Євстратієв Гешов — Голова Народної партії, з 1911 по 1913 роки — прм’єр-міністр країни.
4 Ляпчев — Андрій Тасев Ляпчев — болгарський політик і публіцист, член Демократичної партії, після 1923 року — один з керівників партії «Демократична змова».
5 Пижо — герой болгарських анекдотів, бідний селянин з Софійсько, збірний образ бідняка.
6 народник — член «Народницької партії».
7 «Дневник» — вісник. Відомо, що до цього вісника надходили матеріали від професора Я., що стверджував, буцімто він стоїть напередодні винаходу ним аероплану. Такого профіесора насправді не було, але це дійсно стосується того часу, коли був винайдений аероплан. Схоже, однак, що поет має тут на увазі факти публікації неперевірених новин.
8 «Час» — вісник, що виходив у ту пору.
9 «День» — вісник, що виходив у ту пору.
10 копальня (міна) — автор має на увазі обговорення питань ухвалення Другого закону про копальні, прийнятого 1910 року.
11 «Пошта» — «Вечірня пошта» — один з перших вісників, що публікував сенсаційні новини.
12 «Збірка» — «Болгарська збірка» — літературний журнал.
13 жовтий стяг (жълт байрак) — натяк на жовту пресу.
14 Вазов — Іван Вазов — видатний болгарський поет, письменник, громадський діяч.
15 Пенчо — Пенчо Славейков — болгарський поет, культурний і громадський діяч.
16 Стоянчо — Стоянчо Михайловски — поет-сатирик, автор численних епіграм. Під час Балканської і Першої світової воєн пише патріотичні поезії, що оспівували силу болгарського духу, подібно до од Івана Вазова і Кирила Христова.
***
ОРИГИНАЛ:
Димчо Дебелянов
1910
С душа от смътен страх обзета
стоим пред твоите врати —
о, деветстотин и десета,
кажи, какво ни носиш ти?
На наште родни небосклони
какъв ти блясък ще дадеш? —
На царя нови ли корони
от кръв и пот ще изплетеш?
На Такев — фокуси ли нови,
а на Малинов — сън блажен?
И ти ли в златен съд отрови
ще ни поднасяш всеки ден!
През теб Иванчо ли ще сключи
в далечно Немско заем нов,
а Ляпчев ритник ще получи
за свойта пламенна любов?
През тебе пак ли ще се сбират
витии смели цял рояк
да мислят средства, да прибират
на Пижа сетния петак?
О виж, три сорта либерали
и народняци чакат ред —
към тях, печални, изгладняли,
не ще ли он да свърне глед?
На «Дневник» носиш ли машини —
ил машинации — на «Час»,
на «Реч», на «Ден» — богати мини,
на «Поща» — вятър от Парнас?
А «Сбирка» с брани-неотбрани
все жълт байрак ли ще държи?
А Вазов пак ли ще ни храни
с патриотически лъжи?
Не ще ли Пенчо крак да метне
върху Пегаса, в пот облян,
и да зацвърка «неприветно»
за някой «сън» и «виден блян»?
Стоянчо тъй ли ще се носи
все горд, от труд несъкрушен,
и ще изпълня с людокоси
колоните на вестник «Ден»?
И ние тъй ли ще живеем
кат сянка в есенна мъгла
и в суха жажда ще копнеем
за нови родни светила?
Пред тебе в таз земя проклета
жив огън ще ли затрепти,
о, деветстотин и десета,
кажи, не носиш ли го ти?!