Втiкає з тiла, краплями життя…
I вiчнiсть, в мої очi зазирає…
Чомусь лякає з космосом злиття…
Але ж душа, нетлiнна, й не вмирає…
I спокiй мiй, омрiяний, як мить!
Сни кольоровi, мов одна хвилина!
Та шепiт ангела, в душi моїй звучить…
Потрiбен ти, ще буде свiтла днина!
Знов зустрiчаю на зорi, я день.
I в серцi гарна, музика лунає.
В душi слова зринають, до пiсень,
I знову Божа Благость, огортає…
Друге життя, якщо отримав в дар.
Добрим дiлам, та мрiям присвятити,
Зумiй! I щастя, вище хмар,
Отримаєш, й життю будеш радiти…
Втiкає з тiла, краплями життя…
I вiчнiсть, в мої очi зазирає…
Приношу Богу щире каяття…
I знову вiн, грiхи менi прощає…