Молиться дитина в церкві до ікони,
Сльози з оченяток руками обтира.
Боже поверни ж ти таточка до дому,
Бо у мене Боже іншого нема.
Поверни бабусеньці, голуба - синочка,
Бо на ноги ставила, вона його сама.
Хто ж її у старості дасть води краплиночку,
Бідну ту голівоньку вкрила сивина.
А тепер для братика, прошу Тебе Боженько,
Бо не має з дядьком він, грати у футбол.
Бігає із м’ячиком татуся виглядає,
І нарешті вивчив він нове слово: - Гол!
Неня моя томиться.., в горі бідна мається,
Бо на землях батьківських грехкотить війна.
Молиться і ввірує, що живий залишився
А вона не назветься мужова вдова…
В мене в школі Боженько скоро бал відбудеться,
Всі одінуть платтячка, і прикрасять зал.
І на св'яті нашому, танцем всі закружаться,
Як мені ж без таточка танцювати вальс..?
Молиться так ревностно в церкві те дитя,
І благає татові зберегти життя…
Ти послухай Боженько сльози всіх дітей,
Хай війна закінчиться, Мир нехай прийде…