Коли ж кати зі Сходу заберуться,
Щоб вільно дихати поля мої змогли,
Щоб батько міг дитині посміхнуться,
А не лежав всередині землі?
Щоб він не знав приниження і болю,
І, голову піднявши, не на бій
Ішов з надією й любов’ю,
І гордим був усупереч ганьбі.
Коли ж із України заберуться
Ті, хто бажає розкроїти світ
На свій і той, що ласий шмат на блюдці
Земної кулі? Марять уві сні,
Що право є вирішувати долі
Мільйонів самостійних одиниць.
Моя країна - осередок волі -
Ніколи більш не падатиме ниць.