Димчо Дебелянов
ВЕСІННІЙ РАНОК
Переклад з болгарської — Любові Цай
Від тебе, весно, віхола
пішла у небуття,
де ти пройшла, де дихала —
перемага життя!
Пролий ясні нам промені
і подаруй світи,
були ми довго, втомлені,
в лабетах темноти.
Всевічний день ми маємо,
бо гине тьма в чей час,
серця свої єднаємо —
не розлучити нас!
З любов'ю всетворящою
йдемо понад світи,
дорогою найкращою
до миру й красоти!
***
Оригинал:
Димчо Дебелянов
ПРОЛЕТНО УТРО
В незнайности прокудила
о, пролет — лед и мраз,
в смъртта живот разбудила —
усмихвай се над нас!
Обливай ти душите ни
с безбрежна светлина,
тъй дълго запокитени
сред нощ и тишина!
Денят ни ден всевечен е,
без бури и мъгли —
един на друг обречени,
кой нас ще раздели?
Вървим и любовта ни е
далеко над света,
безкраен път — сияние
към мир и красота!