Пам"ятають Гори та Долини,
Знає Україна,
Ту Прадавню Старину,
Знатну Батьківщину.
Що колись та і тепер,
В сердцях наших б"ється,
Затаїлась, спить, але,
Перельются вінця.
І прокинеться вона,
Знайде всі завіти,
Що Козацької крові,
Ми Дайбожі діти,
Що колись було таке,
І з"явиться знову,
Тільки в новому вбранні,
Поведе розмову.
Заспіває та розбудить,
Тих, хто спить ни крепко,
Поведе в правдивий бік,
Покаже Рідненька.
Тих, хто дуже задрімав,
Буде шевелити,
Доки сердце врозуміє,
Як потрібно Жити.
Жити Предківським Знанням,
Так, щоб вногу з часом,
Не отруту споживати,
А, бублики сквасом.
Та трудитися як слід,
Землю поважати,
І Могутній Білий Рід,
З чужим не псувати.
Цвітуть Гори та Долини,
Розквіта Країна.
Та Прадавня Старина,
Знатна Батьківщина.
Звуть Дубрави та Озера,
Київська Русь кличе,
Ту Прадавню новизну,
На Всесвітнє Віче.
http://youtu.be/FfTN7HhuBBg "Киевская Русь"