Димчо Дебелянов
Прозора ніч...
Переклад з болгарської — Любові Цай
Прозора ніч. Стою під вітами,
поснули запашисті дерева,
у ніч вслухаюсь я,
о мріє ясная моя!
Жаркий мій взір летить в твоє вікно,
чом вабить так воно?
Тебе б узріти там
палким очам,
душа — освячений тобою храм!
Мари зефірної в вікні я бачу лет —
твій силует;
солодка радість обійма,
але вона кудись щеза умить,
душа у пітьмі знов щемить...
Прозора ніч. Стою під вітами,
поснули запашисті дерева,
у скорб вслухаюсь я,
що плаче у душі моїй!
Без тебе гину я, о мріє ясная моя!
***
Оригинал:
Димчо Дебелянов
Кристална нощ...
Кристална нощ. Стоя под гранките,
заспали на ароматни дървеса,
и вслушвам се в нощта,
о, моя хубава мечта!
На твойта стая в светналий прозор
аз впил съм огнен взор,
дано те зърна там,
о, дивен плам,
блестящ в душа ми, теб посветен храм!
И ти се мярна — призрак, изтъкан
от лек ефир;
и сладка радост в мен цъфна,
ала изгуби се за миг и пак
обзе душа ми страшен мрак...
Кристална нощ. Стоя под гранките,
заспали на ароматни дървеса,
и вслушвам се в скръбта,
запяла в моите гърди!
И чезна аз без теб, о, моя хубава мечта!