Борисе Іл'їчу, земляче,
Скажіть по-совісті мені,
Чому коли Вкраїна плаче,
Народні дивно мовчазні?
Невже не чує отой плач,
Що не промовить ані слова
Шестидесятник Іван Драч,
Значуща Рухова основа?
Куди ховає світле личко,
Відомий всім за кольори,
Наш соловей Петро Павличко,
Колись ви дружніми були?
Ви ж - академіки, поети,
Це ж більше, ніж громадянин.
Скажіть народові відверто,
Як ми дійшли до цих руїн...