І буде син, і буде мати...
І розбрелися знов по світу
Вкраїнські дочки і сини,-
В чужих країнах сонце світить,
Свою же хмари занесли...
Не було батька в Україні
Щоб полюбив своїх дітей,-
Чужинці лізуть споконвіку,-
Кріпацтво, злидні для людей...
Народ заплутався в теренах,-
Споїли націю "вожді"...
А інші вже давно на перлах
Рахують в банках "бариші"...
Війна здіймає чорні крила,-
Кремлівський лапоть на Землі,-
Знов топче неньку – Україну...
Та згинуть наші вороги!
Загине вражеє «по браття»,-
Бог прокляне злорадний рід
І знищить темне православ’я,
А рід козацький воскресить!
Розквітне наша Україна,
Мов наречена на весні...
«І буде син, і буде мати,
І будуть Люди на Землі»!