Татьяна Казовская.
Насколько счастливы "прологи",
настолько финалы трагичны
у судеб, которые лично
кромсают коварные боги.
Расцвечена радугой красок
надежда у дерзких и смелых,
им нет ни малейшего дела
до лиц, не снимающих масок.
Потом наступает прозренье,
усталость приходит с годами
в любой неоконченной драме,
читаемой внутренним зреньем.
Но слабое сердце людское
надеяться будет на Бога,
пока не придёт к "эпилогу"
с молчаньем и вечным покоем.
Перевод Игоря Ярина.
Наскільки щасливі "прологи",
настільки фінали трагічні.
Їх долі, що мають обличчя,
шматують підступнії боги.
Веселки розквітчаний пАсок -
надія зухвалих, сміливих
і їм ні найменшого діла
до тих, хто не зняв своїх масок.
А потім приходить прозріння
і втома настане з роками...
В любій незакінченій драмі
читається погляду вмінням.
СлабкОму лиш серцю людському -
усі сподівання - на Бога
і зустріч в кінці з "епілогом"
з мовчанням і вічним спокоєм.
веселка - радуга.
зухвалий - дерзкий.
шматують - кромсают.
пАсок - пояс, а также ремень.
втома - усталость.
роками - годами.
погляд - взгляд.