Місто повне сонця! Літо:
Скрізь морозиво і квіти,
Газировку п'є хлоп'я.
Сорок літ тому... Це я?
Так було колись у нас,
А тепер? Горить Донбас!
Хто поганий, хто хороший?
Хто на тім заробить грошей,
А кого схова труна?
Ех, війна! Війна. Війна...
"Дурная тётка, стерва она" -
Співав Микола Расторгуєв
І сподівався, що почує
Його старий і молодий.
Наївний! Був і я такий...
Хіба один? Оно - мільйони -
Куди погоничі погонять,
Як скажуть, куди пальцем вкажуть.
Не хочеш? До сідла прив'яжуть
І поведуть. Ото вже ми!
Смерть краще від суми й тюрми?
Хто знає, братіку, хто зна...
Воно ж і в голові - війна.
Якби не злидні й не пани,
Щоб не ділити "Ми - Вони",
Якби всім миром за одне,
Тоді і лихо омине
Хоч у поході, хоч в їзді!
Та, мабуть, в нашому гнізді
Знеслись зозулі...
-----------------------------------------------
Щиро вдячний за переклад! http://www.stihi.ru/2015/02/04/2950
Вот кабы не беда Пер. с укр
Виталий Карпов
вольный перевод
Лето, солнце! Помнишь ты
"Эскимо" везде, цветы,
Газировку пьёт пацан.
Сорок лет назад… Я сам?
Раньше было так у нас,
А теперь? Горит Донбасс!
Кто тут плох, а кто хорош?,
Кто с того получит грош,
Гроб кого пожрёт тогда?
Эх, война! Война! Война!
~ * * * ~
«Тётка дурная, стерва она»
Cпел бы нам Коля Расторгуев,
Верил он, видно, сердцем почуяв:
Старый поймёт его и молодой.
Ах, он наивный! И я был такой…
Я ли один? Да таких миллионы –
Прёмся куда? – как погонщики гонят,
Как они скажут, как пальцем покажут.
Может не хочешь? Так к сёдлам привяжут
И поведут нас. Такие уж мы!
Смерть нам милее сумы и тюрьмы?
~ * * * ~
Не знаю, братец, в чём беда…
Но, видно, в головах – война.
Когда б не беды, не панЫ,
Зачем делить на «Мы – Они»?
Когда всем миром заодно,
То крепко держит нас седло
Хоть бы в походе, хоть в езде!
Да, видно в нашем-то гнезде
Снеслись кукушки…
----
Примечание: Весьма символично, что на военном жаргоне "кукушка" означает - снайпер.