Перевод с украинского:
http://www.stihi.ru/2015/02/06/8343
А ты меня выпей, не бойся!
Ведь яд этот – с привкусом счастья,
Но, выпив, уже ты не бросишь
В безумстве своём, это ясно.
Ты хочешь туда лишь, где в рабстве
Покой постоянный – засада.
Из ста миллионов там паства,
Все ждут своего мармелада.
А ты меня выпей глотками…
Смакуя…ступай прямо в бездну.
Как жил ты – не важно: я – карма.
Душа пусть летит в поднебесье.
Ты – мой, хоть не мыслишь вначале
Коснуться губами жемчужин.
Отрава, со вкусом печали,
Раба ждёт, ей прочее чуждо.
Оригинал:
А ти мене випий, не бійся!
Отрута із присмаком щастя,
Воно божевільне, в нім – біси,
Із волею швидше прощайся,
Бо хочеш туди, де у рабстві
Є спокій постійний і владний,
Стоїть із мільйонів там паства,
Чекають свого мармеладу…
А ти мене випий ковтками…
Повільно… Смакуй… Йди у прірву.
Як жив – не важливо, я – карма,
І з тіла завжди душу вирву.
Ти - мій, хоч іще і не думав
Торкнутись вустами краплини…
Отрута із присмаком суму
Кохає раба у людині!