Псам дебальцевським

Светлана Чмут
Ну що, свідомі, ми ж вам говорили -
По-доброму, без ненависті й зла:
Ідіть додому, тут вас жде могила,
А ви нам що? Одне лиш - ла-ла-ла.
Вам пиха люта очі заступила,
А свідомітство виїло мізки.
Жаліти вас вже не хватає сили,
Сиджу й дивлюсь, як пси гризуть кістки.
Дав Бог вам і здоров"я, і талантів,
І землю кращу в світі - лиш трудись!
Душі ж - не дав. І вам миліш вбивати,
Навряд чи вас щось виправить колись.

Ідіть додому, ми вам говорили!
Тепер вам без штанів прийшлось тікать.
Пси іловайські вас нічому не навчили?
То, може, хоч дебальцевські навчать...