Ельміра Ашурбекова
БІЛИЙ КОРАБЕЛЬ
.
Зірка згасла — блиск її лишився,
Світить крізь мільйони літ в імлі,
Кораблем із променів пустився,
Легкокрилий, плине до Землі.
В засвітах поет — та після нього
Пісня на устах людей живе:
Кораблем кладе собі дорогу,
Хвилями життів і доль пливе.
Корабель той білий — це тривожне
Серце, що поет дарує всім.
Скільки часу — чи сказати можна? —
Скільки верств ще стрінеться із ним...
***
Ілюстрація - робота Катрін Вельц-Штайн
(переклад з табасаранської — Любов Цай)
За авторським підрядником
http://www.stihi.ru/2015/01/22/11599