Я сережки візьму із беріз
В сумку й листя з тополі клейке,
Жменьку усмішок, пригоршні сліз, -
Все що рідне й до болю близьке.
Ще в дорогу черемхи візьму
І тепло добрих маминих рук
І тебе мою першу весну,
В чисту пам'ять також заберу.
Знов розлуку на двох розділю.
Кожну ж зустріч – на дві помножу.
Я свій погляд в твоєму топлю
І очей відвести не можу.
(перевод с украинского Стафидова В.М.)
Я сережки возьму берёз
Тополиные листья в клею
И улыбки и пригоршни слёз
Жизнь родную, до боли, мою.
И черёмухи пышный букет
И тепло добрых маминых рук
И тебя, как любви первоцвет
Я на память с собой заберу.
На двоих расставанья делю
Только встречи их могут спасти
Я в глазах твоих взгляд свой топлю
И не в силах свои отвести.