Антонина Корень
Я повертаю тебе в батьківство.
Відквітне літа зелений батик,
ВІДПЛАЧЕ – вкотре - НЕБЕС БЛАКИТСТВО,
і скажуть діти: “Вертайся, батьку...”
Твоїй любові вклонюся в пояс,
її єдину, люби й обожнюй.
Але розлука спізнилась в поїзд, а
повернути його не можна...
(перевод с украинского Стафидова В.М.)
Тебя в отцовство я возвращаю
Увянет лета зелёный батик
Иди я всё тебе прощаю
Детишки просят, сестра и братик.
Твоей любви – поклон мой в пояс
Иди не смея оглянуться
Жаль жизнь-разлука не села в поезд
И нет возможности вернуться